План конспект уроку.

Тема: Креслення. З’єднання деталей. Складальне креслення.

Мета: 1)ознайомлення учнів з кресленням з’єднаних деталей, розглянути різьбові з`єднання, види з`єднань;

2) виховувати працелюбність, культуру праці, бережливе ставлення до інструменту .

3)розвивати пам’ять, увагу, окомір.

Методичне забезпечення: картки – завдання для перевірки раніше вивченого матеріалу,

Тип заняття: комбінований урок.

План:

Хід уроку:

1.Організаційна частина.

Привітання з класом. Перевірка присутніх та їх готовність до уроку. Створення робочої атмосфери, перевірка робочих місць. Зосередження учнів на роботі яку плануємо провести.

2.Повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація навчальної діяльності.

Тема: Креслення. З’єднання деталей. Складальне креслення. (записується на дошці).

Мета: ознайомлення учнів з кресленням з’єднаних деталей, розглянути різьбові з`єднання, види з`єднань;

     3. Перевірка раніше вивченого матеріалу.

1) Які існують з`єднання деталей?

2) Які основні з`єднання деталей?

3) Яка різьба є найбільш поширеною? Назвіть її параметри.

4) Як зображаються та позначаються різьби?

5) Розкрийте поняття взаємозамінності, її значення?

4. Викладення нового матеріалу.

Щоб з деталей скласти будь-який виріб, їх потрібно певним чином з'єднати між собою. Тому деталі у виробах утворюють різноманітні з'єднання.

Багато з них відомі вам з повсякденного життя, з іншими ви ознайомились на уроках трудового навчання. Спосіб з'єднання деталей залежить від матеріалу самих деталей. Деталі з деревини з'єднують цвяхами, шурупами, склеюють. Пластмасові деталі склеюють, зварюють, з'єднують допоміжними кріпильними деталями. Частини виробів з тонкого листового металу з'єднують паянням, заклепками, фальцевими швами. Металеві пристрої приладів, механізмів і машин з'єднують кріпильними деталями з різьбою, зварюють. З розвитком сучасної молекулярної хімії значного поширення набуває з'єднання металевих деталей склеюванням.

Залежно від характеру виконання з'єднань їх поділяють на рознімні та нерознімні.

До рознімних з'єднань належать такі, які можна розібрати, не руйнуючи деталей, що входять до їх складу. Це дає змогу виконувати багаторазове розбирання і складання виробів. У сучасних виробах знаходять застосування такі рознімні з'єднання: болтове, шпилькове, гвинтове, шпонкове, шліцьове, штифтове.

Нерознімні з'єднання не можна розібрати, не зруйнувавши чи не пошкодивши деталей, що входять до їх складу. До нерознімних з’єднань належать заклепкові, зварні й клейові з'єднання. Частини виробів з м'яких матеріалів зшивають.

Креслення різьбових з'єднань

Різьба, її зображення і позначення. З'єднання за допомогою різьби належать до найпоширеніших. Деталі з'єднують як за допомогою різьби, утвореної на їх поверхнях, так і за допомогою кріпильних деталей з різьбою.

Різьба - це утворені на зовнішній чи внутрішній поверхні однакові за формою і розмірами гвинтові виступи і канавки. Залежно від профілю гвинтового виступу чи канавки різьби бувають трикутні, трапецеїдальні, прямокутні та ін. Для з'єднання деталей у виробах найчастіше застосовують різьбу трикутного профілю і кутом при вершині 60⁰ - її називають метричною.

Зображувати різьбу такою, як ми її бачимо дуже складно, тому на кресленні це роблять спрощено - умовно. Незалежно від профілю різьби її умовне зображення завжди однакове.

На зовнішній поверхні (на стержні) по зовнішньому діаметру різьбу зображують суцільними лініями як на вигляді спереду, так і на вигляді зліва. Лінії, що відповідають внутрішньому діаметру різьби, проводять суцільними тонкими, причому на вигляді зліва проводять дугу, яка приблизно дорівнює ¾ кола, розімкнутого в будь-якому місці, але не на центрових лініях. Фаску на вигляді зліва не показують.

Різьбу на внутрішній поверхні (в отворі) показують суцільними тонкими лініями по зовнішньому і суцільними товстими – по зовнішньому діаметру. Фаску на вигляді зліва не показують. Штриховку в розрізі завжди доводять до суцільної товстої лінії.

Різьба, показана як невидима, зображується штриховими лініями і по зовнішньому, і по внутрішньому діаметрах.

Межу видимої різьби проводять до лінії її зовнішнього діаметра і показують суцільною товстою основною лінією.

За умовним зображенням неможливо визначити форму і розміри різьби. Тому тип різьби і її основні розміри – зовнішній діаметр і крок показують на кресленні написом – умовним позначенням. Метричну різьбу позначають літерою М, розміри вказують у міліметрах. Наприклад, напис М20х1 означає: різьба метрична, зовнішній діаметр 20 мм, крок 1 мм (малий крок у позначенні наводять, а великий ні). Позначення різьби, як правило, відносять до її зовнішнього (більшого) діаметра.

5. Закріплення одержаних знань.

- Чому різьбу на кресленні зображують умовно?

- Чим відрізняється умовне зображення різьби на стержні від умовного зображення різьби в отворі?

- Для чого на стержнях і в отворі з різьбою виконуються фаски?

- Що таке межа різьби? Як її позначають на кресленні?

- Від якого діаметра слід проводити виносні ліні для позначення різьби?

6.  Практична робота.

Користуючись таблицею 1 і рис 1 складіть ескіз болта з шестиграною головкоюі нанесить розміри: діаметр d різьби  20 мм ,довжиною l стержня болта 100 мм. довжиною l0  нарізаної частини46 мм. Висотою с фаски 2,5 мм.

7. Підведення підсумків.

На сьогоднішньому уроці ми з вами розглянули які існують види з’єднань деталей, а також ознайомилися з зображенням та позначенням різьбових з’єднань. (Виставлення оцінок).

8. Домашнє завдання.

На наступний урок вивчити конспект, мати лінійку, олівець, папір, ластик.