Тема КВН
Мета: розширити і поглибити знання учнів з фольклору, зокрема про рослини –
символи України, навчити дітей
використовувати набуті ними знання та збагатити новою інформацією; формувати у учнів навички зв’язного мовлення,
вміння висловлювати власні думки, швидко орієнтуватись у будь-якій ситуації;
виховувати бережливе ставлення, повагу
до рослин-символів України, любов до духовної скарбниці українського
народу – фольклору; розвивати мислення, уяву, вміння узагальнювати.
Форма: заняття КВК.
Задачі: 1. Стратегічні: відношення до рослин-символів як до
невід’ємної частини духовного життя українця.
2. Тактичні:
а) емоційного стимулювання:
почуття любові, поваги, відповідальності.
б) направленої мотивації:
√
Усвідомлення значущості рослин-символів.
√ Формування
мотивів як переконань, що рослини символи України – невід’ємна частина
духовного життя українця, яку ми повинні цінувати і поважати.
в) цілепокладання: усвідомлення дітьми мети
заходу, як формування уміння любити і поважати духовне надбання свого народу.
г) пізнавальні: формування знань
про роль і значимість рослин-символів.
д) адаптивні: уміння формувати
бережливе ставлення до рослин-символів України.
Засоби: Пізнавальні: легенди, загадки, вірші, прислів’я про
рослини-символи України.
Місце проведення: кабінет 6-В класу.
Обладнання: парти в класі стоять трикутником, посередині
сидить журі, збоку сидять ведучі, в центрі дошки записана тема, плакати по
темі, магнітофон.
Учитель. Любі діти! Сьогодні ми з
вами проведемо чергове заняття, на якому поговоримо про рослини – символи
України.
Хто з вас назви їх?
Діти. Калина, верба, соняшник,
барвінок, тополя, чорнобривці, мальви, вишня.
Учитель. Справді, за останній час
нами зроблено багато: ми вивчили легенди про ці рослини , вірші, пісні,
прислів’я, самі складали вірші, оповідання, загадки які включали в нашу
рукописну книгу. А сьогодні підсумуємо нашу роботу і зробимо це у вигляді КВК.
Отже , зліва від мене команда «Вербичка», її капітан - ……., а с права – команда
«Калина», її капітан - …….. Право першою захищати свою назву отримує та
команда, яка швидше відгадає загадку: «Цвіте синьо, лист – зелений, квітник
прикрашає, і мороз його не займає».(Барвінок).
Команда «Калина».
Капітан. Образне народне
прислів’я говорить: «Без верби і калини нема України». Росте калина по лісах, в гаях, дібровах, на узліссях – по всій
Україні. Її вадять коло хати. Калина – необмінний атрибут оселі українця.
1-ий учень. Калина – це слава
рідної землі, отчого краю, батькової хати.
2-ий учень. Калина – це той
символ, що пам’ять людську береже, нагадуючи про милий край, це символ
безсмертя.
3-ий учень. Калина – це символ
мужності й незламності духу в боротьбі за незалежність рідного краю.
4-ий учень. Було це дуже давно.
Налетіли на нашу землю турки і греків чимало. Головного їхнього воєводу – грека
було поранено отруйною стрілою. Тому, хто його вилікує, пообіцяли нагороду, яку
сам собі забажає. Але ніхто не міг. Тоді прийшла в табір дівчина в убогій
одежі, але дуже красива. Звали її Пелагея. Вона пообіцяла вилікувати грека, але
взамін він мусить поклястися, що більше не прийде на нашу землю. Так і сталось.
Воєвода забрав її у Грецію, і була вона там царівною трав. У Пелагеї була
сестра Калина. Прощаючись із сестрою, Пелагея сказала: «Твоїм іменем, сестро,
назву цю рослину, яку найбільше люблю, бо
росте вона у наймальовничіших куточках, над чистими струмками, в гаях. Коли
вона цвіте, то соловейко прославляє її красу, а восени на ній – дивні кетяги
ягід, ніби налиті кров’ю нашої землі». Ті ягоди звуться калиною.
5-ий учень. А в легенді «Дівочий
ліс» мужня дівчина Маринка завела турків –бусурман у хащі. Там вона і загинула.
За це султан-турок стяв Маринці голову. Заструменіла гаряча кров. І де крівця
на камінь упала – калиною стала.
6-ий учень. Червоні плоди калини здавна символізували мужність людей,
які проливали кров за Батьківщину. До того ж, насіння калини схоже на серце.
7-ий учень.
Ось калина над рікою
Віти стелить по воді,
Хто це щедрою рукою
Їй намистечко надів?
Розцвітає, як вогні…
Дай хоч трішечки намиста
Калиноньці і мені.
8-ий учень.
На калині мене мати колихала,
Щастя-долі в чистім полі
виглядала.
Ой, калинонько червона, не
журися,
Від землі ти сили й соку
наберися.
Ті літа давно минули й відлунали,
Як мене гілля високе колихало.
А калина біля млина розцвітає,
Мого милого синочка колихає.
9-ий учень.
У калини китиці червоні,
Ц калини білі-білі квіти.
Я тримаю гілочку червону,
А здається – усміх України.
Команда «Вербичка»
1-ий учень. Пухнасті вербові котики – символ краси. Навесні вони
тішать надією і звеселяють наші серця.
Котики-воркотики в мене на вікні.
Котики-воркотики – гості весняні.
Не глядить на котиків лиш вусатий
кіт.
Мабуть, зна, що котики – це
вербовий цвіт.
2-ий учень. Верба – одне з
найулюбленіших у народі дерев. Здавна вона супроводжує людські поселення й
оселі. Верби над ставом – традиційна прикмета
українського села.
3-ий учень. Люди давно помітили:
де ростуть верби, там чисті джерела, бо верба – природний фільтр усіляких
домішок. У лісі воду для життя брали також під вербою. Де копали колодязі, на
дно клали вербову дощечку.
4-ий учень. Древні слов’яни
вважали вербу священним деревом. У них вона уособлювала бога Сонця – Ярему, що
дав людям вогонь.
5-ий учень. Верба – символ
родинного вогнища. Навколо дерева водили молоду пару.
6-ий учень. Під час буревіїв
проти вітру пускали вербову гілку. Так вона, мовляв, зупинить бурю. Ось такі
магічні властивості вона має.
7-ий учень. Тиждень перед
Великоднем називають вербовим. У Вербну неділю вербу освячують у церкві, а
потім несуть її додому і б’ють нею хатніх, промовляючи:
«Не я б’ю, верба б’є,
Віднині за тиждень
Буде в нас Великдень.
Будь веселий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля».
8-ий учень. Верба – символ життя.
Легенда розповідає, як одна жінка вдень
жила із своєю сім’єю, а не ніч перетворювалась у вербу. Аж ось про це дізнався
її чоловік та й зрубав вербу – тоді й жінка померла. І тільки материнська любов
продовжувала жити в цьому дереві. Зроблена з цього дерева колиска заколисувала
осиротілого хлопчика, а коли він підріс, то зробив собі сопілку зі старої
верби. І сопілка та розмовляла з хлопчиком, як ніжна мати.
9-ий учень. Верба – це символ
України. Тож не міг з нею розлучитися Великий Кобзар і привіз із собою на
заслання вербову гілку, з якої розрослося велике дерево. Згодом дерево назвали
вербою Тараса. Тому не дивно, що його перу належать слова:
І досі бачу під горою
Між вербами та над водою
Біленьку хату …
10-ий учень. Вербова гілка
зацвіла
У мене на столі.
Як символ сонця і тепла,
Ще схованих в імлі.
Як знак зеленої весни,
Яка ще в далині
Як знак, що щастя сад рясний
Даровано мені.
Вербова гілка на столі
У мене розцвіла …
Прилинуть, серце, журавлі,
А в них на кожному крилі
Дар сонця і тепла.
Учитель. Захист назв команд
відбувся, і надаємо слово журі. В цей час відбуватиметься традиційна розминка
для команд. Всі ви знаєте багато загадок про рослини – символи. Кожна команда
запропонує супротивнику по 4 загадки.
Учитель. І знову слово журі.
Конкурс «Хто більше знає пісень
про калину».
Представники кожної команди
співають по черзі уривок з пісень.
Учитель. Перед тим, як до
поєдинку запросити капітанів команд, даємо можливість проявити свої здібності
кращим художникам. Вони мають намалювати рослину, що символізує назву команд
супротивника.
Конкурс капітанів. Завдання
полягає в тому, що вони повинні «переговорити» один одного. Що це означає?
Кожен з них повинен сказати якомого більше приказок і прислів’їв про вербу.
Підсумок конкурсу капітанів.
Учитель. Багато ми сьогодні
говорили про вербу, калину як символ України, але є ще інші рослини, які супроводжують життя українського народу.
В черговому конкурсі команди повинні розповісти про ці рослини легенду або
вірш. Це було їхнім домашнім завданням.
Підводимо підсумки .
|