Виховний захід на тему:

   “найвищі моральні цінності людини: сенс життя і щастя”

проведений студентом-практикантом 70-52 групи

фізико-технічного факультету

Глухівського державного педагогічного університету

Піндюр Ігорем Анатолійовичем

в 9-А класі ЗОШ №2 м. Глухів

Оцінка:_______     

Класний керівник: 

Батеха Валентина Іванівна

  Тема: Найвищі моральні  цінності людини:  сенс життя і щастя

   Мета : Навчальна. Закріпити уявлення учнів про моральні цінності     людини, серед яких такі поняття, як сенс життя, щастя – головні на життєвому  шляху молоді.

    Виховна. Виховувати доброту, чесність, порядність.

    Розвиваюча. Сприяти розвитку уважності.

  Обладнання: Плакати, музичне супроводження.

Плакати

Щастя – це стан нового задоволення життя, почуття вищого вдоволення радості.

                                                                                                 Словник.

Найщасливіша людина та, що дає щастя найбільшій кількості людей.

                                                                         Дені Дідро.

Немає нічого вищого і прекрасного, ніж давати щастя багатьом людям.

                                                                                       Людвіг Ван Бетховен

Вчитель .Шановні старшокласники! Сьогодні ми поговоримо про найвищі моральні цінності людини, про сенс життя і щастя. Поняття моральні цінності дуже широке. Воно формувалося протягом століть.

У сучасній моралі в основному закладено заповіді Ісуса Христа. Але вони часто пристосовувалися до певних соціально – політичних умов.

Зараз Україна повертається до загально – людської моралі: моральних цінностей, серед яких такі поняття, як сенс життя, щастя – головні, вони _ своєрідний компас на життєвому шляху молоді. Рано чи пізно перед кожною людиною постає питання: для чого я живу?

Ще зовсім недавно проблема сенсу життя вважалася вирішеною. Здавалося ось-ось завдання формування нової людини буде вирішено. Сенс життя – в праці на благо суспільства, це вважалося життєвою потребою людини.

Але реальність виявилася значно складнішою, ніж застарілі догми. Як і в минулі часи, проблема сенсу життя стоїть сьогодні гостро. Перебудова викликала нову соціально – духовну атмосферу. Загострилися такі негативні аморальні прояви в суспільстві, як пияцтво, наркоманія, проституція, організована злочинність, бездуховність.

В чому суть мого життя? Для чого я живу?

Ці питання найбільше тривожать юнаків та дівчат у 16-18 років. Бо вони тісно пов′язані з вибором життєвого шляху. Поняття „сенс життя” не можна аналізувати без такого поняття, як „щастя”.

І перше запитання буде таким6 який зміст ви вкладаєте в поняття „жити красиво”?

Учениця 1. Жити красиво – це, перш за все, бути людиною у великому і малому.

Щоб здійснити свою мрію, людина повинна прикласти багато зусиль, особливо зараз, коли кожний ”сам за себе”. Але треба бути чесним у  досягненні мети, у ставленні до оточуючих і поводитись так, як ти хотів би, щоб вони ставились до тебе. Не можна вважати, що поганими засобами можна досягти доброї мети. Ті, хто домагаються багатства злочинними шляхами, не лише гублять себе духовно, але ризикують і життям. Працьовита, чесна, добра людина – вже щаслива.

Одержавши освіту і роботу, я буду почувати себе щасливою, і моє життя буде красивим.

Учениця 2. На мою думку, красиве життя – це коли тебе поважають люди. Для красивого життя треба здобути повагу до себе. Звичайно, в житті людини велику роль відіграють гроші. Та я думаю, що за гроші щастя не купиш, та й не тільки щастя, а й здоров’я, гарного настрою. Я  думаю красиве життя – це щастя. На мою думку, краще жити в середньому достатку, але щоб бути щасливою.

Вчитель. Кожен з вас по – своєму розуміє вислів “жити красиво”. Мабуть, більшість з вас вважає, що “жити красиво” - це коли тебе поважають люди, у тебе вірні друзі, гроші, вдалий шлюб. А меншість учнів вважають, що для “красивого життя”потрібна освіта та життя з чистою душею.

Учні, жити варто за будь – яких умов тому, що вклад в життя неповторний. Життя – це ваша таємниця. Людина повинна пройти молодість, зрілість, залишити спадщину: посадити дерево, виростити дитину.

    Немає нічого більш індивідуального, ніж уявлення про щастя, любов, прекрасне.

Скільки людей, стільки й уявлень.

А яке ваше уявлення про щастя?

Учень 1. Уявлення про щастя залежить від психіко – фізіологічного і фізичного стану людини, досвіду життя її народу, її класу, середовища, рівня культури. Людина може заявити: ”Я вважаю себе щасливою”. І ніхто не має права піддавати це сумніву.

 Вчитель. Отже, так воно і є. Вам відомий роман “Війна і мир”. Для князя Андрія Волконського ніч у отрадненському будинку ростових назавжди лишилася одною з найщасливіших у його житті, бо саме з неї почалося його моральне оновлення, повернення до життя зі стану пригніченості.

Послухаємо ще ваші думки.

Учень 2. Щастя неможливо придбати ні за які скарби світу, зате якщо вже воно є, то може протистояти навіть дуже важким життєвим випробуванням. Відомий всім Микола Островський писав: “Справді єдиним моїм щастям є творчість”.

Вчитель. Через тяжку хворобу М. Островський втратив зір, але продовжував боротися за життя. “Йти тільки в перед і в цьому мужність”, - говорив письменник.

Звернемо увагу на плакати.

Щастя – це стан нового задоволення життя, почуття вищого вдоволення радості.

                                                                                        Словник.

Найщасливіша людина та, що дає щастя найбільшій кількості людей.

                                                                                Дені Дідро

Немає нічого вищого і прекрасного, ніж давати щастя багатьом людям.

                                                                   Людвіг Ван Бетховен

Вчитель. Російський демократ Писарєв вважав: “Щастя здобувають і творять, а не беруть готове з рук благодійника”.

Звичайно, ви вже розумієте, що значить”здобувати і творити щастя”, що вам ще прийдеться не легко, але вміння людини перемагати труднощі, вірити в перемогу – це вже складова частина щастя.

Послухаємо, старшокласники, ще ваші думки про щастя.

Учень 3. Щоб бути щасливим, треба виховувати в собі душу, щоб вона проривалась до польоту дужче, ніж стомлені м’язи. Я прочитаю вірш Григорія Коваля “Про щастя мріємо всякчас”.

                   Про щастя мріємо всякчас...

Воно вже десь зовсім поруч нас

Палає вогником зеленим,

Де без прикрас і без чудес

Відбився в росинці світ увесь –

На двох –

Для тебе і для мене.

Шукає долі, добрих знад...

А ти поглянь, як квітне сад

В своїм пташинім стоголоссі...

Посій свій лан і пересій

Й прикрий собою в градобій

На нім –

І квіти, і колосся.

Життя! Шалений водограй!

Ладнай човна свого, пускай

У пошук мрію за водою...

Вся сутність мрій твоїх п’янких –

В джерелах таємниць земних

Для всіх –

Із радістю й сльозою.

А ми все прагнемо чогось,

Хоч взнати й звідать довелось:

Абстрактне дерево – не квітне.

Не полились в своїй плавбі:

Відкрий для себе – сам собі

Свій

Острів долі заповітний.

Вчитель. А що ж, насамперед, потрібно для щастя кожній людині?

Учениця 3. Я вважаю, що для щастя кожній людині потрібно доброта. Найперше уявлення про доброту ми одержуємо в родині від матері, батька, бабусі, інших близьких людей. Ми повсякденно відчуваємо доброту вчителів, вихователів, які піклуються про наше здоров’я, навчання, побут. Про нас також піклується наша держава, влада. Вдячні ми тим людям, які допомагають нам безкорисливо.

Вчитель. Дякую за таку гарну відповідь. А зараз до вашої уваги пісня Т. Кукурудзи “Світ без добрих людей”.

Ти скажеш: “Світ без добрих людей”,

І серце моє оживає.

Тому, що я згадую тих лиш людей,

Що пісня про них не вмирає.

У пам’яті образи чесних людей,

Прекрасних, ласкавих, привітних

Стараюсь забути багато людей,

Людського звання не гідних.

Приспів.

Старайтесь завжди проживати лиш так,

Щоб потім про вас пам’ятали.

Про ваше прекрасне і чесне життя

Народні пісні розказали.

Вчитель.  Послухайте вірш відомого поета Кіровоградщини Анатолія Кримського “Коли щастя шукав”.

Учень 4.

Коли щастя шукав довгі дні, довгі роки,

У думках і надіях тамуючи біль за грудьми,

Ти зі мною йшла у замріяний світ кароокий

І вважалася другом. Але то було між людьми.

А вдома, коли за вікном замирали берези,

Навіть спів солов’їв розчинявся в важкій тишині,

Рахівниці зітхали і важко скрипіли терези,

Скільки коштує серце, рахували натужно мені.

Пропливали роки, мов осінні безрадісні хмари,

І на меблі (в кредит) осідав сизий пил

І для тебе зарплата, і нікчемні мої гонорари –  

Тільки усміх презирства – сусід он будинок купив!

Тут і гніву замало, і презирства замало...

Тут потрібен характер, а у мене такого нема.

І пішов я в краї, де світанки мої відпалали,

 І  уперше в житті забіліла на скронях зима.

Вчитель. От як по - різному розуміли щастя люди, які зійшлися, щоб бути щасливими. Поет В. Шурапов висловлює свою думку так:

Сиротіє без батька земля,

І без матері пісня згасає.

Без дощів висихають поля,

Без любові і щастя немає.

А яка ваша думка?

Учень 5. У нашому віці кожен хлопець мріє про щасливе кохання. Я виберу в подруги працьовиту, добру дівчину. Звичайно, вона має відповідати мені взаємним почуттям.

От тоді ми будемо вдвох будувати щастя.

Вчитель. Ось як співається про таке святе почуття у пісні”Ми підемо, де трави похилі”.

Ми підемо, де трави похилі,

                         Де зорі в ясній далині,

                         І карії очі, і рученькі білі│2 р.

                        Ночами насняться мені. │

За річкою, за голубою

Дві чайки у хмари зліта.                                          │

В краю наддніпровськім  ми встрілись з тобою,  │ 2 р.

Веселко моя золота.                                                 │

Над полем зарошені віти

Дубове верхів’я звело.                        │

У парі з тобою ми будем любити,   │ 2 р.

Усе, що на серце лягло.                      │

І стеляться обрії милі,

І вечер в осіннім огні...

                        І карії очі, і рученькі білі│2 р.

                        Ночами насняться мені.│

Вчитель. Для щастя людини потрібно багато з того, що оточує нас у звичайному житті, в тому числі рідна природа. Природне середовище не тільки дарує нам здоров’я, воно виховує нас духовно. Недаремно ж кращі вітчизняні поети, прозаїки присвятили багато ліричних творів рідній природі.

Учениця 4. Велике враження на мене справив вірш Лесі Українки “Давня весна”.

Була весна  весела, щедра, мила,

Промінням грала, сипала квітки,

Вона летіла хутко, мов сто крила,

За нею вслід співучії пташки!

Все ожило, усе загомоніло –

Зелений шум, веселая луна!

Співало все, сміялось і бриніло,

А я лежала хвора і самотня.

Я думала: “Весна для всіх настала,

Дарунки всім несе вона, ясна,

Для мене тільки дару придбала

Мене забула радісна весна”.

Ні, не забула! У вікно до мене

Заглянули від яблуні гілки,

Замиготіло листячко зелене,

Посипались білесенькі квітки.

Прилинув вітер, і в тісній хатині

Він про весняну волю заспівав,

А з ним прилинули пісні пташині,

І любий гай свій відгук з ним прислав.

Моя душа ніколи не забуде

Того дарунка, що весна дала,

Весни такої не було й не буде,

Як та була, що за вікном цвіла.

Вчитель. Тож, діти, ви відчуваєте, що спілкування з рідною природою – неоціненне щастя. Але ми повинні не тільки берегти природу, а й збагачувати її. Для вас звучить “Пісня на добро”.

Гей на видноколі

Клени і тополі,

Там вишнева ніч згора.

Там, в прозорій тиші,

Квітень вірші пише,

Травень на сонці гра.

Там дитинства весни, райдуг перевесла,

Там початок всіх шляхів.

Там мене співати вчила рідна мати,

Бути щедрим батько вчив.

Приспів.

Яблунева, солов’їна

В моїм серці Україна,

В моїм серці сонячний Дніпро.

Щира, світла, промениста

Хай усіх єднає пісня,

Хай лунає людям на добро.

Гей на видноколі –

Ранки ясночолі,

Гори, ріки і поля.

Роки там ясніють,

Там сади рясніють,

Там співа моя земля.

Я дарую людям,

Щирим, добрим людям

В радісний, щасливий день

Зорі України,

Буйний сад її пісень.

      Приспів.

Вчитель. Людина – могутній Атлант, на плечах якого лежить світотворення. Від того, якою виросте дитина, залежить, яким буде її життя, життя країни.

 Бути справжньою людиною – це означає бути доброю, щедрою, милосердною, інтелігентною, вихованою, гідною того, щоб жити на планеті Земля, і прожити це життя так, щоб не було соромно за прожиті роки, прожити з гідністю.

Дякуємо за увагу.